Булінг у дитячому середовищі: причини, наслідки та шляхи його подолання

egfgjghjghbdfgs

Глузування та знущання над дітьми однолітків вже стали частиною шкільного життя. З роками масштаби цього явища тільки збільшуються. На Заході його прийнято називати булінгом.

Багато батьків вважають, що булінг не така серйозна проблема, як вживання школярами заборонених речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків), проте його наслідки можуть бути дуже важкими та тривалими. Багато дітей спеціально уникають відвідування школи, тому що бояться цькування. Булінг негативно впливає не тільки на тих, хто терпить образи і знущання, а й на тих, хто їх завдає.

Основні ознаки булінга і так званого мобінга (менш радикальних образ) це:

• Нерівність сил агресора та жертви;

• Повторюваність насильства;

• Гостра емоційна реакція жертви.

Діти, яких кривдять у школі, частіше схильні:

• Погано вчитися.

• Мати занижену самооцінку.

• Переживати депресивний стан.

• Проявляти агресивність, щоб захистити себе й помститися своїм кривдникам.

Діти, які ображають інших, частіше схильні:

• Погано вчитись.

• Палити та вживати алкоголь.

• Скоювати злочини в майбутньому.

Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу. Ось кілька порад про це:

• Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності, хваліть їх, коли в них це виходить.

• Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм підняти самооцінку. Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.

• Спитайте в дітей, як пройшов їх день у школі, уважно вислухайте, що вони розповідають про шкільне середовище, своїх однокласників і проблеми.

• Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромляться розповідати, що їх ображають. 

• Якщо ви бачите, що когось ображають, обов’язково заступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.

• Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.

• Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають удома, вони будуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або брешете про когось, вона буде чинити так само.

• Підтримуйте школу в боротьбі з булінгом. 

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Більшість дітей соромляться зізнатись у тому, що над ними знущаються. Вони можуть нікому про це не розповідати. Якщо ваша дитина все-таки прийшла до вас по допомогу, поставтесь до цього серйозно. Якщо дитина вперше попросила про допомогу, але до неї не поставилися серйозно, вдруге вона вже до вас не звернеться.

Батьки можуть допомогти дитині не стати жертвою булінгу, тобто здійснити первинну профілактику.

Для цього:

1.Налагодьте стосунки з вчителями та однокласниками, беріть участь в заходах, до яких залучають і батьків. Якщо у вас є незвичне хобі, яке є цікавим дітям, розкажіть про це однокласникам дитини, викликавши тим самим повагу до нього.

2.Допоможіть дитині стати упевненою у собі і знайти друзів. Запрошуйте однокласників дитини, а особливо тих, кому вона симпатизує, якомога частіше до себе в гості. Дитині потрібні люди, які не дадуть її образити.

3.Допоможіть дитині стати членом класного колективу, а не просто ходити на навчання; не налаштовуйте дитину проти шкільних заходів, навіть якщо вони можуть здатися вам непотрібними.

4.У випадку завищеної самооцінки поясніть дитині, що цього не потрібно показувати оточуючим, що у будь-якої дитини є свої недоліки та переваги; і якщо вона досягає успіху в математиці, наприклад, то не обов’язково у неї будуть успіхи у фізкультурі або чомусь іншому

5.Будьте прикладом спокійного, ввічливого ставлення до оточуючих, зберігаючи при цьому особисту автономність та самодостатність.

6.Розкажіть дитині, що не потрібно боятися постояти за себе чи когось іншого.

Важливо діяти!

Порядок реагування

на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.

3.Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення.

4. Якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;

5. Якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції  України із заявою.

6. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

7. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.

Потерпілий чи його/її представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

Процедура подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

Усі учасники освітнього процесу у разі виявлення випадків булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб, в обов’язковому порядку протягом дня повідомляють керівника закладу освіти у письмовій формі – заява.

Оформлення заяв

Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати:
-
прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон;

-навести розгорнутий виклад фактів щодо виявлених випадків булінгу (цькування);

-зазначити дату подання заяви та підписати особисто.

Телефони довіри

Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000

Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335

Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20

Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75

Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103

Національна поліція України 102

 

 

svfgnhjuo7
opukjhbgrrttij
mihig7gyfg
ljoitwttrwfd
lklkhguytdfghnl23