Бабин Яр – це наша незагойна рана

Смерть пам’яті – це смерть душі

30 вересня у нашому ліцеї відбувся відкритий захід до дня трагедії Бабиного яру. Учні 10-Б класу розповіли про ті жахливі події.

Бабин Яр - це назва, яка викликає жах і скорботу в кожного, хто знайомий з історією Голокосту. Це була одна з найжахливіших подій під час Другої світової війни, коли тисячі невинних людей були по-звірячому вбиті практично в центрі Києва. Сьогодні, рівно через 83 роки після подій у Бабиному Яру, важливо згадати і вшанувати пам'ять жертв. Як це все відбувалося і чому це так важливо для нашого світу і майбутніх поколінь. Ця київська місцина, що стала мовчазним свідком злочину нацистської Німеччини та її репресивної машини, перетворилася на один з всесвітніх символів Голокосту. В роки Другої світової війни Бабин Яр в Україні став помітним символом нищення євреїв Європи під час Голокосту, що розпочався тут у вересні 1941 року з убивства майже трид­цяти чотирьох тисяч євреїв і тривав кілька наступних років розстрілами ще десятків тисяч євреїв, а також і ромів, психічно хворих, радянських військовополонених, українських національних активістів і членів кому­ністичної партії, заручників із числа пересічних киян. Цих людей було позбавлено їхньої індивідуальної гідності і піддано нелюдській жорсто­кості та смерті. Бабин Яр став одним із найбільш травматичних місць в українському досвіді Другої світової війни. Ми вивчаємо Бабин Яр, щоб не зрадити нашу пам’ять, яка стікає кров’ю, щоб зробити неможливою реабілітацію фашистів, нацистів та їхніх поплічників. Ми вивчаємо Бабин Яр, тому що хочемо, щоб всі почули правду про мужніх борців з нацизмом. Ми вивчаємо Бабин Яр, щоб із вірою та надією дивитися у майбутнє. Ми вивчаємо Бабин Яр, тому, що це була трагедія всього українського народу.

Бабин Яр болітиме нам до скону. Бабин Яр болітиме нашим дітям, нашим онукам, нашим правнукам. Бабин Яр – це наш вічний біль. Бабин Яр – це наша незагойна рана.

Класний керівник 10-Б класу

Левчик О.М.